Вівторок, Січень 16Приєднуйся до нас у соціальних мережах!

“Життя сина оцінили в мільйон”. З циклу Переселенці Сумщини

Коли бойовики схватили його сина і вимагали мільйон гривень, Віталій Станіславович зрозумів, що час залишати невизнану республіку.
Є на Сумщині невеличкий районний центр Липова долина з населенням близько 5000 осіб. Тимчасово виконуючим обов’язки голови державної адміністрації району є Віталій Давиденко — переселенець з Луганської області міста Антрацит. Враження Віталій Станіславович справив людини з сильним, навіть жорстким характером. Він повідав свою історію переселення з тимчасово окупованої території:
– “Зашли россияне – заехали на легковых машинах с номерами 61 региона россии – кубань и чеченцы. Захватили городскую администрацию. Позабирали джипы у местных предпринимателей. Воевать местных пошло немного, в основном стояли на блокпостах. Из тех местных, которых отправляли в Славянск – никто не вернулся, также из местных погибло много при штурме пропускного пункта Довжанский. ”
Віталій Станіславович був успішним бізнесменом, тому викрадення сина пов’язує саме з цим:
– “Мой младший сын работал в ГАИ. Сопровождал мисию ОБСЕ. Я два дня не мог до него дозвониться. Потом узнал, что он “на подвале”. Два дня я проводил переговоры с казаками Козицына, которые требовали за него миллион гривень. Собравши 50 тысяч долларов я отдал им эти деньги. Также они забрали мой джип “Лексус”. Вернули сына. После этого мы выехали из зоны боевых действий.”
В Липову долину Віталій Станіславович приїхав, бо звідси його теща і було житло. Запропонували місце в райдержадміністрації. Як т.в.о. голови проблему місцевої громади бачить в інертності місцевого населення. Ніхто не хоче вкладати грощі в місцеву інфраструктуру. Люди намагаються влаштувати дітей в великих містах и всі зароблені грощі передають дітям в міста. Як каже Віталій Станіславович, кілька крупних місцевих фермерів нехочуть платити податки, тому зараз він бореться з ними за допомогою прокуратури.
Про своє майбутнє Віталій Станіславович каже так:
– “Здесь временно. Потом в Харьков. Там служит сын. Второй в Северодонецке. Хочу всю семью собрать в одном городе.”
На питання “Чи підтримує він зв’язок з кимось, хто залишився на окупованій території?” Віталій Станіславович сказав: – “Нет. Все лучшие уехали”.

Олександр Романько

Матеріал підготовлено в межах проекту “Голос місцевих ЗМІ” за підтримки Європейського Союзу



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вирішіть приклад: * Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.